Педагогом-організатором Дмитрієвою О.А. проведено годину пам’яті “Чорнобиль не має минулого часу” з використанням технологій дистанційного навчання. 

26 квітня – День Чорнобильської трагедії. Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф.

26 квітня 1986 року. Ця дата навіки записана в історію людства чорними буквами. Це трагедія, з якою не зрівняється жодна відома до цих пір катастрофа.

Вибух на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС відбувся 26 квітня 1986 року – світ став свідком однієї з найжахливіших катастроф в історії людства. Витік радіації, який тоді стався, прирівнюють до вибуху 500 атомних бомб, скинутих США у 1945 році на Хіросіму. А поширення реактивного матеріалу було настільки масштабним, що радіоактивні дощі випали по всій Європі, навіть у віддаленій Ірландії.

Чорнобильська катастрофа настільки глобальна, що їй привласнили 7-й рівень небезпеки за Міжнародною шкалою ядерних подій (INES). До слова, 7-й рівень небезпеки також присвоїли аварії на АЕС “Фукусіма-1” у Японії, яка сталась у 2011 році внаслідок землетрусу. Потужний витік радіації “пофарбував” ліс неподалік Чорнобильської АЕС у яскраво рудий колір. З того часу він називається “Рудий ліс”.

Чорнобиль… Слово це стало символом горя і страждання, покинутих домівок. Минуло 34 роки від того дня, коли Україну спіткала страшна трагедія – техногенно-екологічна катастрофа, спричинена вибухом реактора четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції, яка нанесла непоправної шкоди довкіллю та здоров’ю людей. Якби не подвиг простих людей, які ризикуючи власним життям і здоров’ям, врятували нас від подальшого поширення радіації, то важко навіть спрогнозувати повні масштаби трагедії не лише для України, а й всього світу.