Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

Компетентнісно орієнтована освіта передбачає спрямування освітнього процесу на досягнення практично значущих результатів, набуття індивідуального досвіду діяльності та формування ціннісно-смислових орієнтацій. Це зумовлює необхідність системних трансформацій в організації освітнього процесу, який набуває чіткої спрямованості на розвиток життєво необхідних знань, умінь і ставлень здобувачів освіти.

У цьому контексті модернізуються підходи до оцінювання результатів освітньої діяльності як інтегрального компоненту освітнього процесу. Оцінювання має ґрунтуватися на принципі позитивності, що передбачає пріоритетне врахування індивідуальних освітніх досягнень вихованця, учня і слухача.

Результативність освітньої діяльності не може обмежуватися лише констатацією сформованості знань, умінь і навичок. Цільовим результатом навчання постає формування компетентностей як інтегрованих характеристик особистості, що поєднують когнітивний, діяльнісний та ціннісно-смисловий компоненти. Підсумкові результати навчання в закладі позашкільної освіти проявляються у сформованості пізнавальної, практичної, творчої та соціальної компетентностей здобувачів освіти.

Пізнавальні компетентності охоплюють засвоєння базових і міждисциплінарних понять, систематизованих знань про провідні галузі науки і практики, оволодіння уявленнями про ключові процеси суспільного розвитку, а також формування знань щодо морально-психологічних характеристик та механізмів соціальної поведінки особистості. До їхнього змісту також належить опанування способів організації змістовної дозвіллєвої діяльності.

Практичні компетентності передбачають формування комплексу техніко-технологічних умінь і навичок, розвиток здатності реалізовувати та захищати власні права, ефективно орієнтуватися у структурі соціальних взаємин, установлювати причинно-наслідкові зв’язки між явищами та подіями. Важливим складником є сформованість уміння продукувати, логічно обґрунтовувати й аргументовано відстоювати власні позиції та судження.

Творчі компетентності включають набуття індивідуального досвіду творчої діяльності в різних галузях знань, здатність до розв’язання творчих і дослідницьких завдань, виявлення творчої ініціативи. Вони передбачають розвиток дослідницького мислення, а також системного, просторового та логічного компонентів інтелектуальної діяльності, формування уяви, фантазії та стійкої потреби у творчій самореалізації й духовному самовдосконаленні.

Соціальні компетентності зорієнтовані на досягнення високого рівня соціальної, емоційної, фізичної та інтелектуальної зрілості здобувача освіти; формування спектра позитивних особистісних якостей (самостійності, наполегливості, працелюбності тощо); становлення ціннісного ставлення до себе та соціального оточення, здатності до ефективної комунікації й колективної діяльності. До змісту цих компетентностей також входить розвиток потенціалу професійного самовизначення та творчого становлення, формування громадянської свідомості, відповідальної поведінки, патріотичних почуттів і стійкої ідентифікації з українським суспільством.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти є:

Контролююча функція – передбачає об’єктивне встановлення рівня навчальних досягнень здобувачів освіти, оцінювання ступеня засвоєння ними навчального матеріалу та визначення динаміки освітніх результатів.

Навчальна функція – реалізується через організацію підсумкових форм діяльності, спрямованих на цілеспрямоване повторення, поглиблення, систематизацію та узагальнення знань, а також на вдосконалення операційно-діяльнісних умінь і навичок.

Діагностувально-коригувальна функція – полягає у фіксації типових і індивідуальних труднощів, що виникають у здобувачів освіти в процесі навчальної діяльності, виявленні змістових прогалин і неконструктивних способів дії та здійсненні педагогічного коригування з метою оптимізації подальшого навчання.

Стимулювально-мотиваційна функція – передбачає формування у вихованців, учнів і слухачів відповідального ставлення до результатів власної діяльності, активізацію внутрішніх мотивів навчання, розвиток прагнення до змагальності, творчої самореалізації та підвищення особистісної навчальної мотивації.

Виховна функція – забезпечує розвиток у здобувачів освіти здатності до відповідальної, цілеспрямованої та зосередженої діяльності, формування навичок контролю й самоконтролю, а також сприяє становленню навчальної дисципліни, активності та регулярності участі у роботі гуртка.

Оцінювання рівня знань, умінь та навичок здобувачів освіти здійснюється на основі рівневої технології оцінювання, яка передбачає використання чотирьох ієрархічно структурованих рівнів: П, С, Д, В (початковий, середній, достатній, високий).

Визначення рівня досягнень вихованця, учня і слухача ґрунтується на комплексній оцінці його навчальної діяльності за такими критеріями:

Початковий рівень (репродуктивний) характеризується наявністю базових уявлень про зміст програми та обмеженою здатністю виконувати практичні завдання й розумові операції відповідно до засвоєних знань.

Середній рівень передбачає засвоєння основного навчального матеріалу, можливість виконання завдань за зразком, оволодіння початковими технологічними й когнітивними навичками, необхідними для реалізації освітньої діяльності.

Достатній рівень включає системне усвідомлення суттєвих ознак понять і явищ навчальної програми, здатність пояснювати закономірності взаємозв’язків між темами та розділами, самостійно застосовувати знання, здійснювати розумові операції, аналізувати власні дії, формулювати обґрунтовані висновки та коригувати помилки. Відповіді вихованця, учня і слухача на цьому рівні є повними, логічно структурованими й аргументованими, хоча інколи можуть містити обмежену кількість власних суджень. Здобувач освіти здатний ефективно застосовувати знання як у знайомих, так і в змінених контекстах.

Високий рівень передбачає наявність глибоких, узагальнених і системних знань, здатність їх застосовувати для виконання творчих завдань, самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища та факти, аргументовано відстоювати власну позицію. На цьому рівні вихованець може виконувати функції асистента педагога під час освітньої діяльності.

Рівневі індикатори оцінювання знань здобувачів освіти виступають фундаментальним компонентом оцінки ефективності освітньої діяльності вихованців, учнів і слухачів гуртків, забезпечуючи об’єктивне вимірювання рівня засвоєння навчального матеріалу та сформованості ключових компетентностей.

Участь вихованців, учнів і слухачів у масових заходах відповідно до профільного напрямку гуртка та досягнуті ними результати формують другий інтегральний компонент, що характеризує якість освітньої діяльності та ступінь соціалізації і практичної активності здобувачів освіти.

Очікувані результати освітньої діяльності визначаються на підставі прогнозованих показників, закріплених у навчальній програмі кожного гуртка, та слугують критеріальною основою для системного моніторингу прогресу здобувачів освіти і корекції педагогічного процесу.