Батькам та вихованцям
ЩО ОЗНАЧАЄ ПІДГОТУВАТИ ДИТИНУ ДО ШКОЛИ?
Розрізняють підготовку спеціальну і загальну. До загальної входить фізичний та психічний розвиток дитини. До спеціальної – формування певних знань, умінь, обсяг яких визначається програмою виховання в дошкільному закладі. І в першій, і в другій не меншу, ніж вихователі, роль відіграють батьки. Адже вченими доведено, що все починається з сім’ї. Часто-густо шкільні невдачі наших дітей їх складне входження в колектив, невміння і небажання вчитися – наслідок батьківських прорахунків та помилок, тих взаємин, що панують в сім’ї, життєвих орієнтацій, які в ній засвоюються.
НЕЗАБАРОМ ДО ШКОЛИ Ще трохи, і ваші діти стануть першокласниками. І недарма ми чекаємо цього дня з хвилюванням, адже так багато поміняється в житті дитини (та й у нашій) 1 вересня! Але новими будуть не тільки портфель, ручки і форма, новими стануть і режим дня, і вимоги до дитини, і дитячий колектив, ну і, звичайно, в її житті з’явиться нова важлива людина – Учитель. До такої кількості нововведень потрібно ще звикнути. Не так-то просто бути школярем, та ще всі навколо твердять: «Ти тепер не маленький», «Що граєшся як маленький», «Якщо будеш погано вчитися – отримаєш двійку». Начебто можна за один день стати іншим! Звичайно, не за один день, і не за два, але досвідчені батьки погодяться, що адаптація до школи – період не нескінченний, і що, раніше чи пізніше, всі без винятку діти звикають до нових правил, вимог, до своєї нової ролі в сім’ї та суспільстві. Скільки триватиме адаптація? У кожного по своєму, але в середньому близько 5-6 тижнів (причому, найважчими вважаються 1 і 4 тижні). Виділяють Фізіологічні адаптації – всі системи організму працюють в «режимі підвищеної бойової готовності». Не дивно, адже дитині доводиться тривалий час зберігати статичну позу, зосереджувати увагу, на неї обрушується потік нових вражень, розумове напруження і емоційне навантаження надзвичайно високі. Тому адаптацію можуть супроводжувати рухові порушення або навпаки, загальмованість, млявість, втома, зниження апетиту, головні болі. Уважні до потреб своєї дитини батьки не будуть вважати таку поведінку ознакою розбещеності, а постараються максимально розвантажити нервову систему першокласника і знайти можливість для додаткового відпочинку. Як не банально це звучить, але саме повноцінний сон (не менше 11 годин на день, дуже бажаний денний сон), дотримання режиму дня і рухова активність дитини – основні складові успіху адаптаційного періоду. Інша складова адаптації – АДАПТАЦІЯ СОЦІАЛЬНА. Вона пов’язана з необхідністю будувати відносини в новому дитячому колективі і з новим дорослим, притому в новій соціальної ролі. Навчання – це вам не гра, це «соціально значуща діяльність» (навряд чи мама запитає пограв ти чи ні, а ось чи зробив уроки – обов’язково).
ОЗНАКИ АДАПТАЦІЇ ДО ШКОЛИ: Подобається в школі. Не відчуває невпевненість і страхів. Легко справляється з програмою. Самостійний при виконанні домашніх завдань (шукає допомоги тільки після спроб впоратися самому). Хороші відносини з учителем, однокласниками. Звичайно, всі наші діти стартують в шкільне життя з різним ступенем шкільної зрілості, мають різні здібності та особистісні особливості, які ускладнюють або полегшують процес адаптації. І все-таки багато в чому саме від нас, дорослих, залежить те, чим стане школа для наших дітей: місцем одинадцятирічного ув’язнення або чарівним світом знань. Цілком природно батьків хвилює, чи готова їхня донька або син до шкільного навчання, що може і повинна зробити сім’я, аби шкільні роки стали для дитини радісним та щасливим періодом духовного зростання.
ЯКИЙ РІВЕНЬ ЗНАНЬ І ВМІНЬ ПОВИННІ МАТИ ДІТИ НАПЕРЕДОДНІ ШКОЛИ? Вступаючи до школи, дитина повинна мати великий запас слів, вміти розповісти про бачене, переказати зміст книжки, скласти розповідь за картиною, правильно сформулювати запитання і відповідь. В домашніх умовах, під час спільних прогулянок, ігор необхідно якомога більше розмовляти з дітьми, слідкувати за своєю мовою, яка є для малят взірцем. Не варто зводити бесіди з дитиною до самих повчань. Необхідно розпитувати, що вона бачила, що робила, як гралася, терпляче вислуховувати, виявляючи щиру зацікавленість: і лише вислухавши все, тактовно, делікатно, не ображаючи гідності малюка, виправити допущені помилки. Більше читайте і розповідайте дитині, розглядайте з нею малюнки, нехай складає за ними неве¬личкі оповідання. Корисні для розвитку дошкільника спільні з дорслими прогулянки, відвідування зоопарку, лялькового театру, виста¬вок квітів, птахів, іграшок з недмінним обміном враженнями щодо баченого – все це не тільки збагачує знання, а й розвиває мовлення та уяву дитини. Основа навчання грамоти – з розвитку фонематичного слуху (вміння чути всі звуки мови). Грайте з дітьми у різні дидактичні ігри: «Хто більше придумає слів на звук (наприклад “К”)», «Придумай слово на третій звук у слові (наприклад, «рама»)» «Назви овочі, в яких є звук К», «Придумай слово на останній звук мого слова тощо». Педагогами доведено, що у дітей, в яких слабо розвинутий фонематичний слух, навіть при швидкому читанні може бути неграмотне письмо. На кінець дошкільного віку складаються елементарні математичні уявлення. Небагато користі в тому, що дитина швидко лічить від одного до ста. Набагато важливіше сформувати вміння орієнтуватись у кількісній стороні діяльності: співставляти та співвідносити предмети за кількістю (більше, менше, порівну); виділяти окремі предмети з множин, перераховувати їх та називати підсумкове число (відповідати на запитання ”Скільки всього?”); знати склад числа з межах першого десятка та ін. На основі цих уявлень діти оволодівають найпростішими математичними операціями-додаванням і відніманням. Дошкільники повинні вміти співставляти предмети за величиною, формою, просторовим відношенням. До шести років діти мають навчитися виконувати вимірювання за допомогою умовної мірки – мотузка, смужки паперу, склянки; орієнтуватись у часі за годинником тощо. У більшості першокласників слабкі руки: тільки-но починається писання паличок, кружечків, як виникають труднощі. А причина проста: дрібні м’язи рук недостатньо розвинуті. Тож зовсім непогано, якщо вдома ви дасте дитині ножиці із заокруглими кінцями, папір і разом з нею вирізуватимете картинки, кружечки, квадратики..