📌Використання без оціночного зворотного зв’язку

⚠️Зворотний зв’язок має бути без оціночним — не осудливим і таким, що не шкодить самооцінці дитини. Метою є не вказати на помилки, а допомогти дитині зрозуміти, що від неї очікується, і як вона може покращити свої результати чи поведінку.

☝️☝️☝️Основні принципи без оціночного зворотного зв’язку:

1. “Я-повідомлення” замість “Ти-повідомлень”

Це основний прийом, який допомагає уникнути звинувачення. Замість того, щоб говорити “Ти зробив погано”, краще сказати: “Я бачу, що тобі складно впоратися з цим завданням. Як ми можемо вирішити це разом?”.

☝️Це зменшує відчуття осуду у дитини і дає простір для конструктивного діалогу.

2. Конкретність, а не загальність

Оцінюючи дії дитини, важливо говорити про конкретні дії або ситуації, а не про її особисті якості. ☝️Наприклад, замість “Ти ледачий” варто сказати: “Ти не закінчив домашнє завдання. Що саме викликало труднощі?”

☝️Так дитина розуміє, що проблема не в ній самій, а в конкретній ситуації, яку можна виправити.

3. Фокус на процес, а не на результат

Без оціночний зворотний зв’язок акцентує увагу на тому, як дитина підходить до вирішення завдань, а не тільки на кінцевих результатах. Наприклад, можна сказати: “Ти добре старався виконати це завдання. Що ти думаєш, можна покращити наступного разу?”

☝️Це допомагає дитині відчути підтримку і зрозуміти, що помилки є частиною процесу навчання.

4. Використання відкритих запитань

Важливо ставити запитання, які допоможуть дитині рефлексувати над своїми діями та рішеннями. Наприклад: “Як ти думаєш, що можна було зробити по-іншому?” або “Що саме тобі було важко в цьому завданні?”

☝️Це стимулює розвиток самостійного мислення та відповідальності.

5. Баланс між підтримкою та корекцією

Варто надавати позитивний зворотний зв’язок навіть у тих ситуаціях, коли дитина не досягла успіху. Наприклад: “Мені подобається, як ти намагався розв’язати це завдання, хоча цього разу результат вийшов не зовсім таким, як ми очікували”. Потім можна додати: “Давай подумаємо, як можна покращити це в майбутньому”.

☝️Такий підхід підтримує мотивацію дитини до самовдосконалення і не створює відчуття провини.

6. Регулярність зворотного зв’язку

Важливо, щоб зворотний зв’язок був регулярним і послідовним, а не надавався лише в моменті критичних ситуацій. Це допомагає дитині відчувати постійну підтримку і краще розуміти, що від неї очікується.

☝️Регулярні розмови формують в дитини впевненість, що її розвиток постійно відслідковується і заохочується.

Приклад без оціночного зворотного зв’язку☝️

🎈Ситуація: Дитина не впоралася з контрольною роботою.

– ‼️Оціночний підхід: “Ти знову отримав погану оцінку! Чому ти не стараєшся?”

– 🎈🎈🎈Без оціночний підхід: “Я бачу, що ця контрольна робота була для тебе складною. Чого тобі не вистачило для кращого результату? Як я можу тобі допомогти підготуватися до наступної?”

🎈🎈🎈Такий підхід допомагає дитині не втрачати мотивацію, уникати почуття провини і відчувати, що помилки — це не поразка, а можливість для розвитку.