Відповідно до листа МОН України від  10.08.2021 № 1/9-406    “Щодо окремих питань діяльності закладів дошкільної освіти у 2021/2022 навчальному році”

Організація освітнього процесу в разі епідемічної небезпеки.
Навчальний рік у закладі дошкільної освіти починається 1 вересня і
закінчується 31 травня наступного року. Літній період починається 1 червня і
закінчується 31 серпня.
Рівень епідемічної небезпеки визначається рішенням Державної комісії з
питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону
України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих
на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (СОУГО-19)» на
період встановлення карантину власником установи, організації або
уповноваженим органом може змінюватися режим роботи закладу.
В умовах запровадження посилених протиепідемічних заходів на
територіях зі значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОУГО-19,
спричиненої коронавірусом 8АЯ8-СоУ-2, особливо важливо забезпечити
права дітей на здобуття дошкільної освіти (лист МОН від 23.04.2020 № 1/9-
219).
Звертаємо увагу, що Міністерством цифрової трансформації України
спільно з вітчизняними і міжнародними експертами та партнерами створено
Національну онлайн-платформу з цифрової грамотності «Дія. Цифрова
освіта», на якій безкоштовно можуть пройти навчання батьки дітей, педагоги,
керівники ЗДО.
На платформі розміщені освітні серіали (наприклад, «Базові цифрові
навички», «Цифрова грамотність для педагогів», серіал для батьків «Безпека
дітей в інтернеті» тощо), онлайн сервіси для педагогів, базові курси тощо.
Отримані навички допоможуть ефективно та безпечно застосовувати
технології в роботі та навчанні, підвищувати професійний та особистісний
розвиток.
Міністерство освіти і науки України активно приєднується до проектів
цифрової трансформації у ключових сферах. Реалізація цих проектів
передбачає впровадження цифрових сервісів в освіту і науку, автоматизацію
освітніх та управлінських процесів. Зокрема, впровадження проекту
«Цифровізація дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти (е-
Школа)».
Організація харчування дітей.
Актуальним питанням для ЗДО є упровадження нових норм з питань
організації харчування дітей з 1 вересня 2021 року. За ініціативи
Всеукраїнської громадської організації «Асоціація працівників дошкільної
освіти» організовано робочу групу з розробки чотиритижневого сезонного
меню для ЗДО та технологічних карток до нього. У її складі – представники
МОЗ, МОН, Національного університету харчових технологій, керівники,
медичні сестри з дієтичного харчування закладів дошкільної освіти та
технологи громадського харчування Вінницької, Волинської,
Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Запорізької, Київської,
Сумської, Чернівецької областей. Нині триває робота щодо розроблення
технологічних карток за усіма видами страв та апробація приготування страв
на різному обладнанні.
Інформуємо також, що Міністерство освіти і науки України та
Міністерство охорони здоров’я України надали спільне роз’яснення (лист від
07.07.2021 № 26-04/19995/2-21) обласним, Київській міській державним
адміністраціям, органам місцевого самоврядування, засновникам закладів
дошкільної, загальної середньої освіти щодо окремих питань організації
харчування у 2021-2022 роках у закладах дошкільної, загальної середньої
освіти. Міністерством охорони здоров’я у листі від 22.06.2021 № 26-
04/18273/2-21 надано роз’яснення щодо дотримання норм харчування в
закладі освіти, а також розміщено таблиці з нормами відходів і втрат
продовольчої сировини та продуктів харчування під час кулінарної обробки,
хімічним складом та енергетичною цінністю продуктів харчування. Радимо
скористатися наданою інформацією при розробленні технологічних карток та
чотиритижневого сезонного меню.
Звертаємо увагу на те, що Кабінет Міністрів України ухвалив постанову
від 28 липня № 786, якою внесено зміни до норм харчування у закладах освіти
та дитячих закладах оздоровлення і відпочинку, затверджених постановою
КМУ від 24 березня 2021 року. У змінах доповнено групи харчових продуктів,
що використовуються для організації харчування в межах встановлених норм
такими позиціями, як олія соняшникова та кукурудзяна, зернові культури
(наприклад, гречка), плоди сушені (наприклад, шипшини), молоко
безлактозне; уточнено кількість певних груп харчових продуктів, а також
частоту їх включення до певних прийомів їжі; уніфіковано термінологію, що
зазначена в нормах харчування з тією, що використовується в технологічній
документації на страви та вироби; розширено інформацію про харчові
продукти щодо вмісту глютену для організації дієтичного харчування.
Актуальними питаннями для ЗДО є також питання фінансування, оплата
праці, забезпечення кадрами, медичне обслуговування тощо. Міністерство
проаналізувало суть звернень від закладів і акцентує увагу на таких питаннях.

Як знизити ризик інфікування коронавірусом?

Пам’ятка коронавірус

 

День боротьби проти діабету

/Files/images/diabet_2.jpg

/Files/images/10290267-den-diabeta.jpg
/Files/images/32_3.jpg

/Files/images/diabetmojno.jpg/Files/images/diabetmojno.jpg

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, в 2000 році на Землі проживало 150 мільйонів діабетиків. Ця дата відзначається щорічно з 1991 року в день народження Фредеріка Бантінга, канадського фізіолога, який відкрив спільно з професором Джоном Маклеодом гормон інсулін. Всесвітній день боротьби з захворюванням на цукровий діабет відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/61/225.

Друг дитинства Бантінга помер від захворювання, яке називається тепер цукровий діабет. Цей трагічний випадок послужив поштовхом для пошуку ліків від цієї хвороби.

Цукровий діабет був описаний в I ст. н. е.. римськими лікарями Цельсом і Аретом , які відзначали у деяких хворих рясне сечовиділення, надмірну спрагу і втрату ваги. У XVII ст. англійський лікар Томас Уілліс помітив, що у пацієнтів з такими симптомами сеча має солодкуватий смак. Пізніше, в XIX ст., було встановлено, що у тонкій кишці відбувається перетворення крохмалю в глюкозу, яка потім надходить з кровоносного русла в печінку, де і відкладається у формі глікогену (крахмалоподобної речовини, що складається із залишків молекул глюкози, з’єднаних в ланцюги).

У січні 1922 року нікому не відомий молодий канадський вчений Фредерік Бантінг вперше в історії врятував життя, зробивши ін’єкцію інсуліну 14-річному хлопчику, який страждав важкою ювенільною формою цукрового діабету. Замість того, щоб отримати патент на інсулін і згодом казково розбагатіти, Бантінг передає всі права Торонтському університету. В подальшому права на виробництво інсуліну перейшли до Канадської ради з медичних досліджень, і наприкінці 1922 року новий лікарський препарат з’явився на ринку.

Довгі століття люди не знали засобів для боротьби з цією хворобою, і діагноз «цукровий діабет» не залишав пацієнтові ніякої надії не тільки на одужання, але й на життя: без інсуліну – гормону, що забезпечує засвоєння тканинами глюкози, хворий організм існувати не може і приречений на повільне згасання.

Відкриття Фредеріка Бантінга і Джона Маклеода врятувало життя мільйонам. І хоча цукровий діабет і до цього дня невиліковний, завдяки інсуліну люди навчилися тримати цю хворобу під контролем.

Визнанням першого великого досягнення XX століття в галузі біохімії та медицини була Нобелівська премія, присуджена Бантінгу і Маклеоду в 1923 році.

 

/Files/images/97645264_05841824_16_29.jpg

/Files/images/kr/1344837090_big_0.jpg

/Files/images/kr/5798n1UVAGA__br.png

/Files/images/kr/oC.jpg

/Files/images/kr/kir_kartinka-2.jpg /Files/images/kr/sanitarnyi_buleten_kir_2018_pedrada (1).jpg

/Files/images/kr/image.jpg

/Files/images/kr/images.jpg

/Files/images/kr/kyr-1.png

/Files/images/kr/fb_img_1515782157667.preview.jpg

/Files/images/kr/1516033318_a46fafb96e7d675fb299c8dda0e02c19.jpg